Як Божа кара, гірка ця зустріч.
Впаду вустами на вуст кострище
та й попрощатись мобілізуюсь...
А вітер свище. Як вітер свище!
... В очах - зрадлива неодностайність,
боротись з нею вже не під силу.
Нащо'ж у долі зустріч останню
ми попросили?
31.10.83
(перевод с украинского Стафидова В.М.)
Не встреча – кара! Горька. Волнуюсь
Паду устами в уст кострище
Мы попрощались. Мобилизуюсь…
А ветер свищет. Как ветер свищет!
В глазах измену твоих замечу
Бороться с ней мне не под силу
Зачем судьбу об этой встрече
Мы попросили?