Є така на світі жінка
В неї є якась пружинка.
Посуд миє, варить їжу,
То біла вона, то рижа.
І танцює до упаду,
Дасть леща і дасть пораду.
А яка ж вона нарядна,
Модна, вишукана, гарна.
Мчить зі школи до роботи,
Всім копає огороди.
Кормить доньку й чоловіка
Цикне якщо хтось базіка.
Очі в неї сині-сині,
Руки, мов мука у млині.
Любимо її без тями!
Хто вона?
То наша МАМА!!!
Написано в соавторстве с дочкой Евгешкой в 2005 году на радость маме и всем женщинам планеты Земля