Не визнаю я дози в почуттях,
Не вмію їх ділить по чайній ложці.
Сьогодні в помислах - лиш друзі-переможці,
а завтра – вороги мого життя.
Тож не прощу за клаптик недовір’я.
Шматочок зради – то вже зрада вся.
А втім - прощу.
Але не радуйся, - неси прощення
геть з мого подвір’я!
II.05.81
перевод с украинского Стафидова В.М.)
Я не хочу знать дозу чувств своих
Их не могу делить по чайной ложке
Друзья успешные сегодня, между прочим,
Назавтра мои лютые враги
Мне недоверия и капли не простить
Чуть-чуть измены – разве не измена
Хотя прощу
Но ты не радуйся, а со двора
Быстрее уходи.