Вона жива, любов моя єдина,
Ніщо її у серці не уб’є,
І тихо щастя огортаєВона жива, любов моя єдина,
Ніщо її у серці не уб’є,
І тихо щастя огортає
Обличчя неціловане моє.
Немає ні розкаяння, ні горя,
Бо вогник пристрасті у серці не погас
Любов моя живе у ньому досі,
Її не згасить плинний час.
Напружено між мною і тобою
Тремтить тоненька, ненадійна нить
І серце не вміщає дві любові,
А однієї нам не розділить.
Нам не судилось буть з тобою в парі,
Дороги наші розійшлись,
Та вдячна я, повіки долі,
За ту коротку щастя мить.
Нехай недовго, все ж було кохання,
Ніщо його у серці не зітре,
Всі прожиті роки чекання
У ньому б’ється лиш ім’я твоє.
До тебе серцем я тягнуся,
Через роки, через світи,
Для тебе в небі, мій єдиний
Любов запалює зірки.
Вони не згаснуть, як любов незгасне,
Допоки буду я жива...
Але й тоді із неба, милий
До тебе сонцем посміхнуся я.
Обличчя неціловане моє.
Немає ні розкаяння, ні горя,
Бо вогник пристрасті у серці не погас
Любов моя живе у ньому досі,
Її не згасить плинний час.
Напружено між мною і тобою
Тремтить тоненька, ненадійна нить
І серце не вміщає дві любові,
А однієї нам не розділить.
Нам не судилось буть з тобою в парі,
Дороги наші розійшлись,
Та вдячна я, повіки долі,
За ту коротку щастя мить.
Нехай недовго, все ж було кохання,
Ніщо його у серці не зітре,
Всі прожиті роки чекання
У ньому б’ється лиш ім’я твоє.
До тебе серцем я тягнуся,
Через роки, через світи,
Для тебе в небі, мій єдиний
Любов запалює зірки.
Вони не згаснуть, як любов незгасне,
Допоки буду я жива...
Але й тоді із неба, милий
До тебе сонцем посміхнуся я.