Ходить поривчасто годинникова стрілка,
По спині мігрують вітерець і мурахи.
Обертаюсь по колу, - руда хибна білка,
А хочу літати у небі як птахи.
Березневого ранку мої мрії прокидалися босі
І у небі шукали оглядаючись сонце -примару.
Я давно не борець тож, скажи, на чиєму я боці?
І чи встоє фортеця, що преречєна до чергового удару.
Поскладай мої ребра і хребці, щоб стояти струнко,
Обіцяю, не буду себе руйнувати вщент.
Намалюю край неба, постелю його візерунком.
Небо -вічний та сталий берег мрії, її елемент.
Розкажи мені пошепки нашу казку для дітей та дорослих,
Мені не вистачає красномовної ніжності та добра.
Тож даруй мені чари речей безцінних і простих
Та пиши нашу пісню, хай злітає з-під твого пера.