І знову у душі моїй відлига,
І знов розтаяв лід у серці враз,
І тепло, де колись лежала крига,
І очі знов блищать, як той алмаз.
Співають солов’ї на серці вільнім -
І не сповільнює мене уже журба.
Хоч інколи і сум за часом зимнім,
Проте скінчилася запекла боротьба.
Як зараз пам’ятаю: сонце сходить
І залило рожевим кольором зірки;
Але любов до мене більше не надходить,
Тож і накрили мою душу мерзляки.
Але прийшла весна і сніг розтанув -
Вже не покинуть моє серце солов’ї.
Сплели вони вінок, що не зав'янув,
І шепчуть знов крізь сон мені гаї.
— 4 січня 2014