Тепер ти не лише в моїх фантазіях,
До тебе серце линуло завжди,
Душа співа і квітне у азаліях,
І знову хочеться віночки з них плести.
Я пам'ятаю нашу першу зустріч,
Хоч тоді було інше у мені,
І ту троянду, обіцянок безліч...
Але я знову почуваюся у сні.
Невже це щастя? Чи воно існує?
Тепер я вже напевно знаю, що це так.
Я йду вперед, і все в мені танцює.
Так, саме ти - кохання на віка.
—23 січня 2014