La fin

Мари Лисова
Як багато втрачено близького,
як багато кануло в пітьму.
Не було це все обов'язковим,
та обернулось ледь не у війну.

Як багато втрачених ілюзій
розчинилось в глибині небес.
Повтікали та розбіглись музи
в пошуках незвіданих чудес.

Сталось якось,наче випадково,
все померло , може й назавжди -
надто боляче і надто терміново
розійшлись незаймані стежки.

Хоч зозуля раптом пролетіла,
а все рідне – поруч на віки.

— квітень 2014