Загорни у обiйми, ми пурхнемо далеко...

Мари Лисова
Загорни у обійми, ми пурхнемо далеко -
там, де птиці співають - про небокрай.
Хай оселиться в нас на даху той лелека,
підштовхне до фантазій й прошепоче: "Рушай!"

Сивий сніг за вікном про кохання шепоче,
а розтавші калюжі співають про сум.
Занесе лютий вітер нас кудись серед ночі,
щоб не знати суспільства
та його
примарливих
дум...

— 2014