Кохати легко, коли все добре,
Коли навколо троянди квітнуть,
Сміються щиро веселі діти,
І Сонце гріє безхмарний обрій.
Кохати легко, коли мир в світі,
Птахи співають і зорі тихі,
І ти не знаєш, що значить лихо...
Коли приходить спокійне літо...
А спробуй ти полюбити щиро,
Любити вперто і безумовно,
Якщо людина невиліковна,
Або "ката, що трима сокиру"...
Ти спробуй всіх полюбить бездомних.
Егоїстичних, безпринципових.
Людей звичайних, неянголових.
Підступних також і безсоромних.
Та всі ми - Люди, ми - Божі діти,
Лиш дехто спить у душі так міцно
І не шукає в житті він змісту,
Тому не може весь Світ любити!
Якщо ж ти здатен розгледіть Світло -
У кожнім серці є Божа Іскра -
Кохай відверто, люби ти чисто!
Так, це не просто, не легко, звісно...
Кохати легко, коли все добре,
Але прийшли ми в цей Світ навчитись
Життя прийняти і з ним Миритись,
Сягнуть душею за неба обрій...