Перевод с украинского
Стояла груша, зеленел лесочек,
Раскрылось небо, красками маня,
И был у груши тонкий голосочек,
Как будто в детство кликала меня.
Воспоминанья нас соединили,
Не замечали суетных дорог,
Но прошлого брильянтовые нити
Старик Сизиф нежданно подстерег.
Стояли рядышком подруги в поле,
Друг другу открывались две души.
Моя боялась шума и неволи,
Ее же холод осени страшил.
Мы слушали кукушечку - зозульку.
Клубил тумана горьковатый дым.
Сизиф курил черешневую люльку,
Хотелось быть Сизифу молодым.
Оригинал Ліна Костенко
Стояла груша, зеленів лісочок.
Стояло небо, дивне і сумне.
У груші був тоненький голосочок,
вона в дитинство кликала мене.
Ми з нею довго в полі говорили,
не чули навіть гуркоту доріг.
Мої важкі, мої щоденні брили
старий Сізіф тим часом постеріг.
Стояли ми одна супроти одної.
Ні з чим не крились, не хотіли йти.
Вона боялась осені холодної,
а я боялась шуму й суєти.
Удвох ми з нею слухали зозульку.
І хмари йшли, як нетутешній дим.
Сізіф курив свою гіркущу люльку,
йому хотілось бути молодим