Створили ми умовний світ
з образ, надій і фальші.
Ледь-ледь нам небо шле привіт
в сумній алеї нашій.
Там - сміх і гріх, і слід плачу,
ТАМ - ПЕРШИЙ І ОСТАННІЙ
цілунок - як ковток дощу в посушливому травні.
Гарячих рук, жагучих губ там ще сліди гарячі.
Там вітер спить собі в стогу, а горлиця - все плаче.
Стоять там, наче вартові, на вході квіти й трави,
МІЖ КВІТІВ ТИХ, У ТІЙ ТРАВІ РОСТУТЬ СЛОВА ЛУКАВІ.
... Всі про любов, любов чужу -
сонети і романси.
А я вам так і не скажу, де він - любові скансен.
15.05.85
(перевод с украинского Стафидова В.М.)
Музей любви под открытым небом
Условный мир наш из обид,
надежд и фальши
Шлют небеса привет земле печальной нашей
Там смех и грех и плача след,
Там первый и последний поцелуи
И как глоток дождя в сухом и знойном мае
Горячих рук и жгучих губ ещё следы остались.
Там ветер спит себе в стогу, а горлица рыдает
Как часовые на посту стоят цветы и травы
И среди них слова растут, красивы и лукавы
Все о любви, любви чужой сонеты и романсы
Но я вам так и не скажу где он любовный скансен.
Скансен – музей под открытым небом.