Перевод с украинского
Сосновый бор перебирает струны,
Рокочет тишь глухая на басах.
Бренчат березы. Погрузившись в думы,
Лесное эхо слушает в кустах.
Седой сказитель, бор былое помнит,
Его послушать сходятся века.
Хотя все движется, не все проходит,
Певцу внимает вечности река.
Забрезжило, и утро наступает ,
Кладут ветра смычок на тетиву.
Напрасно голос мой друзей сзывает,
Чужие откликаются, - Ау!
И снова тишь. Лишь глухо шепчут кроны,
Сквозь день, сквозь миг, сквозь душу, сквозь века,
Сосновый бор перебирает струны,
Певцу внимает вечности река.
Оригинал Ліна Костенко
Сосновий ліс перебирає струни.
Рокоче тиша на глухих басах.
Бринять берези. І блукають луни,
людьми забуті звечора в лісах.
Це - сивий лірник. Він багато знає.
Його послухать сходяться віки.
Усе іде, але не все минає
над берегами вічної ріки.
Світає світ в терновому галуззі.
Кладуть вітри смичок на тятиву.
Десь голос мій шукає моїх друзів,
і хтось чужий кричить мені: ау!
І знову тиша. Лиш блукають луни,
Крізь день, крізь мить, крізь душу, крізь віки.
Сосновий ліс перебирає струни
над берегами вічної ріки..