Присвячено Тарасу Григоровичу Шевченку, великому українському поету
Чому в житті так ведеться,
Чому так буває,
Що одного доля любить,
Голубить, ласкає?
А іншому - хоч сядь та плач:
Куди він не піде,
Всюди смуток, горе, сльози...
Не зна, де й подітись.
Ось так і нашому Тарасу
В житті не судилось
З коханою одружитись
І гніздечко звити.