Бабусю рідненька! Як сонечко ясне,
Світили для мене в житті.
Промінчик любові ніколи не згасне,
Зігріє мене в майбутті.
Душевне тепло Ви мені віддавали.
Для мене взірцем Ви були,
Із самого малку мене доглядали,
Дорогою правди вели.
Самі працьовиті, й мене тому вчили,
Навчили прощати людей,
Мене і сестричку настільки любили...
Не люблять так рідних дітей.
Ви вірили в Бога, і віру не словом,
А ділом доводили Ви.
Здається мені, що Ви не померли -
Спочити на мить прилягли.
Натруджені руки Ви склали в могилі,
Закрилися очі ясні,
Та в пам'яті нашій, бабусю, Ви й нині,
Як сонце яскраве в пітьмі.