Ельміра Ашурбекова
МИНУЛОЇ НОЧІ
Мов аркуш тьми,
Поза вікном простерлась ніч,
Лягла крильми...
Спить місто як цвіркун, що стих.
Упав на брук
Межи споруд, шляхів, узбіч
Автівки звук —
Простягся рисками доріг.
Дивлюсь якраз
На аркуш тьми — він наче тло,
Вже пізній час...
Хоч день згорів і відійшов,
Той звук на мить —
Розрісся й згас — як не було, —
Мені щемить:
День, що минув, — жила б я знов...
(переклад з табасаранської — Любов Цай)
За авторським підрядником
http://www.stihi.ru/2014/09/29/1059