Перевод с украинского
Мой бедный грустный лес, совсем он задубел!
Он ждал меня и думал о разлуке.
Гуляка – листопад его раздел,
Из золота парик сорвал от скуки.
Дождь приходил, морозец пригрозил,
Синеет день, как поздняя капуста.
Мой ненаглядный лес, он крылья опустил,
Грибы пропали и в корзине пусто.
Мой бедный грустный лес! Ужель пришла пора?!
А может, в осени еще побудешь?
Вернутся птицы щебетать с утра,
Оденешься листвой, зверят разбудишь?
О чем, скажи, скрипит твоя сосна?
Поведай свою тайную тревогу...
Хохочет нежить, отойдя от сна, -
Что за снегами не найду дорогу.
Лес на ветру начнет звенеть, как жесть,
Никто из птиц не вылетит навстречу.
Туман колюч, в осколках льдистых весь,
Легла на ветки изморозь, как жемчуг.
Оригинал Ліна Костенко
Біднесенький мій ліс, він зовсім задубів!
Він ждав мене і думав про розлуку.
Вже листопад підкрався з-за дубів
і гай знімає золоту перуку.
Синіє день, як пізні капусти.
Приходив дощ, а потім було зимно.
Біднесенький мій ліс! - він крила опустив.
Нема грибів, хоч би який мізинок
Біднесенький мій ліс, хіба уже пора?
А може, ти ще в осені побудеш?
Завернеш птиць сріблястого пера,
одягнеш листя і звірят побудиш.
Про що, про що скрипить твоя сосна?
Зронило сонце бурштинову краплю.
І десь хихоче химороть лісна,
що я ж до тебе по снігах не втраплю.
Все на вітрах дзвенітиме, як дзбан.
Дорога буде - ні туди, ні звідти.
І наче склом затовченний туман,
упала перша паморозь на віти...