ангел смертi

Жінка на грядці
Землю копає,
Дробить, розпушує після зими,
Біла хустка на чорному тлі чорноземів -
Завтра буде сіяти.

А за місяць –
Рядок до рядочка – зелені голови:
Три листочки квасолі, петрушки нечемне пір"ячко,
Огірочки-синочки, морквини – стидливі донечки,
Бо ховають  і тіло, і душу у землю-матінку…

Жінка сапку бере.
В жінки нині важлива місія –
Про-рі-ди-ти цих діток зелених,
Щоб кращі вижили…

Ангел смерті сьогодні хустинку собі пов"язує,
Одяга гумачки – і на грядку,
і робить вибірку,
щоб не тісно росли, щоби врешті великі виросли,
щоби був урожай у коморах цієї осені –
із десятка лишає два-три зеленавих тілечка,
а всіх інших – в міжряддя.
Хай сонце травневе випалить…

Я ніколи не зможу отак, як вона – безжалісно.
Я слабачка, бо надто ціную життя_для_кожного.
Мій город – буцім сад у Едемі, порослий травами,
Моя грядка густа, як шанхайські квартали гамірні…

Ангел смерті скептично із неба на мене дивиться,
Може, пхикає навіть, як моя сусідка з сапкою,
Каже: що ж ти, дивачка, робитимеш потім, осінню?
- Дасться чути, - розвожу руками, - у вирій,  кру…


Рецензии
але насправді так є - і це страшно, Ганнусько...
Хтось нас старанно проріджує,а ми...
Дуже майстерно. Дуже життєво.
А ще до теми: "город сапаю і радію: ні, ми не знищимо траву", - от ці слова років з 15 у мене в голові, а не пам"ятаю, хто їх сказав ((

Василина Иванина   30.04.2015 20:13     Заявить о нарушении
Спасибі, сонечко!

Ганна Осадко   05.05.2015 12:58   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.