На http://www.stihi.ru/2015/04/22/1028
Ощущать твою душу дано и во сне,
Хоть и бездна меж нами дорог и мотелей…
Ты сегодня приснился в пустыне мне белой –
И про что-то ужасное слышалось мне...
И когда осознаю, что так тому быть,
То во мне обрывается лонжа, как в цирке…
Я пошла бы молиться, взяла бы просвирку,
Чтобы этим тебя я могла защитить.
Путь мой к истинной вере не пройден, а жаль…
А молитвы твои – для меня это тайна.
Я надеюсь на чудо… на кромке ножа…
Только эта весна странно необычайна!..
Всё не хочет она свой огонь распалить
И, как факел надежды, дать благословенье.
Только был бы здоров, мой дружок, чтобы – жить!..
Ну, а мне бы светить веткой дальней сирени.
23.04.2015
На найтоншому рiвнi...
Светлана Груздева
На найтоншому рівні тебе відчувать,
Хоч між нами безодня доріг і мотелів…
Ти сьогодні наснився у білій пустелі –
І жахаюсь про зле щось почути слова
І коли зізнаєшся, що так воно й є –
То в мені обривається лонжа, як в цирку…
То ж пішла б помолитись і з’їла б просвірку,
Аби вірила: це оберегом стає…
Шлях до віри не пройдено мною, на жаль…
Як поводишся ти – таємниця для мене.
Сподіваюсь на чудо…на лезі ножа…
А весна в цьому році безтямно шалена!..
Все не хоче ніяк світоч свій розпекти,
Смолоскипом надії тебе обігріти…
Тільки був би ти, друже, одужав би ти!
Стану віттям бузку я тобі майоріти!..
С благодарностью автору за советы