Вона не стукає у двері,
Вона зі мною вже давно-
Алеями гуляю з нею,
Її запрошую в кіно.
Несу їй каву у постелю,
Дарую квіти і вірші,
Гамселю до нестями в двері-
Від ревнощів. Я на межі.
Постійно з нею сперечаюсь
І розмовляю- так живу:
Пручатись треба- я пручаюсь;
Пливти по течії- пливу.
Я захворів, я нею хворий...
Самотність - це діагноз мій,
Хронічна. Я- невиліковний.
Пробач мене і зрозумій...