Подаруй мені милий багате, хороше намисто,
Коли будемо ми за селом в тім зеленім гаю.
Там де грач в’є на грабі кохані колиску,
А у хащах виспівує птаха, мов янгол в раю.
На світанку збереш, усі пахощі лісу,
А корали червоні нам червень надбав.
Те намисто з червоної, спілої вишні,
На ранковий промінчик нам вітер низав.
Я одіну собі те багате намисто,
На святкову феєрію літніх ночей.
І прикинуся враз диво-Мавкою лісу,
Щоб від мене не зміг ти, відвести очей...