Сидить старенька мати у вікна:
Турбує спокій галасливий двір,
На першім поверсі твоя нова квартира
До лікарів поближче із села,
Тебе рідня уже перемістила….
Сидить старенька мати у вікна,
Під ним чатує армія кошача
Тваринам хліб останній віддає,
Вона за ними, як за дітьми плаче ….
Василь та Мурзик, Білка і Степан,
Шукають захист біля її дому,
З останніх сил, на милиці повзе,
Але не дасть їх скривдити нікому!
Сидить старенька мати у вікна,
Роки минулі згадує із сумом…
Її дитинство знищила війна,
Про неї пам'ять б’є у скроні струмом…
Молодший син подарував планшет,
Сторінка є у неї в Інтернеті,
Вона бажає миру на землі,
Та шле привіт в Росію внучці Свєті…
Зібрала вузлик вже на чорний день,
Та написала дітям побажання
Щоб поховали, як Господь велів,
Без зайвих слів й помпезного зібрання…
Сидить старенька мати у вікна,
Чужі хлоп’ята у м’яча ганяють
Своїх на ноги ставила одна,
Тепер за гроші малюків бажають…
Звучить з планшету пісня про любов,
Про верболіз і кришталеві роси,
Перевернувся світ і лютим став,
Зима снігами вкрила мамі коси…
Автор: Наталя Сокуренко