Перевод с украинского:
http://www.stihi.ru/2015/05/12/21
Дал Бог объединиться этим разным.
Их взгляды – центробежные на всё.
Не сладости он дарит, а приказы,
И за спиною крест она несёт…
Он ищет дорогие бриллианты.
Она же рада крохам на столе,
Накормлены чины и адъюданты,
Всё успевает – не чета пчеле…
Ему всего так мало, как и прежде,
Он рвётся в бой, вздымая гордо флаг.
Она – на осень тёплую в надежде,
Хоть дружелюбный май пока – маяк…
Развились косы, росы пали в поле,
Отрезали краюху…кто тут прав?..
Верхом он на коне гарцует вволю,
Она плетёт венок из летних трав…
Ночь стелет ложе, и в тумане Млечный,
И месяц рогом пялится в окно.
И в тишине, больны любовью вечной,
Они в объятьях рядом всё равно.
Оригинал:
Чи є сенс хоч хвилину бути разом?
Розбіглись їхні погляди на все.
Не ласощі дає він, а накази,
Вона тягар за спиною несе…
Шукає він коштовні діаманти.
Вона радіє крихтам на столі,
Годує всіх: чини та ад’ютантів,
Встигає так - не снилося бджолі…
Йому всього бракує, їй же – досить…
Він рветься в бій, здіймає гордо стяг!
Вона сидить, чекає теплу осінь,
Хоч травень дружньо руку їй простяг…
Заплуталися коси, роси впали,
Відрізали окраєць, бо пропав…
Він верха на коні гарцює вдало!
Вона плете вінок із літніх трав…
А ніч встеляє ліжко, світять зорі,
І місяць суне рогом у вікно..
У тиші та коханням вічним хворі,
Вони в обіймах, поряд, все одно!