На пядь піднявся ряст.
А сонце,
Перечепившись за сосну,
Замешкало на довгій голці.
Затіяв пісню голосну
Шпак,
Полишивши всі турботи.
- Го-луб-ко -
Голуб туркотів,
На гілку дуба сів навпроти,
Палаючи від почуттів.
Старезний ліс розкинув килим
Із первоцвітів.
А між них
Літав метелик жовтокрилий
У клопотах своїх земних.
Заплутавшись в зелених хащах,
Присів на дзбанку квітки джміль.
Малі, стурбовані мурашки
В мурашник бігли звідусіль.
Розлите щастя до краплини
У цій невтомній метушні.
Збиратиму його у рими,
Нехай залишиться мені.
11.04.2015