Сьогодні — тиша, сьогодні — спокій
І сутінки стискають у обіймах,
Прекрасно-синій небосхил високий
Живильну рідину дає постійно
Сьогодні все навколо завмирає,
Все поринає в тишу і мовчить,
Але такого спокою немає
Ні в серці, ні в думках, ані в душі.
Всередині кричить і рветься буря,
Всередині кипить усе, що так
Рішуче намагалось взяти гору,
Але всередині тепер — бардак.
То наростає сумнів і тривожність,
То ніжність топить раптом у собі,
А я втрачаю глузд й самототожність,
Не відчуваю часу у добі.
Не їм, не сплю, щаслива і нещасна,
Шукаю руху і не можу йти,
І так, і ні — і все це одночасно,
Прекрасно, та, боюсь, не назавжди.
__________________________________
Today is peace, the nature’s sigh
I feel the twilight’s warm embrace
And I feel blue, like sky up high
That spills the water on my face
The world just stops, no wind, no sound
I sink in silence of quiet rain
It doesn’t matter what’s around —
Inside of me there’s nothing plain
It’s storm and thunder, lightnings flash
I'm boiling like forgotten kettle
My thoughts are messed and make a dash
To all I’ve ever tried to settle
There is a doubt, I feel uneasy
But tenderness is also here
I lose control and sense, I’m freezing
And I feel hot, and I feel fear
I can not sleep, I’m almost lost,
I can not move, I don't feel strong
And that’s the state i like the most,
‘Cause that’s the world where I belong