За що ми любим наших матерів?
За їх турботу, піклування, ласку,
За руки, що кохали з перших днів
І за вуста, що дарували казку.
За що ми любим наших матерів?
За світло, що горіло серед ночі,
Коли дитині сон страшний наснивсь,
Чи жар хвороба запалити хоче.
Ми любим матерів за віру в нас,
Що надиха дитя на перші кроки,
Від розпачу спасає повсякчас
І дозволяє йти у світ широкий.
За усмішку, що зустрічає нас,
Коли життя дитина осягає.
Бо скільки б дітям років не було,
Матуся знов «маля» своє чекає.
За спогади дитячі любим ми,
Що підбадьорять у важку хвилину,
Як від турбот дорослого життя
нас рятували мамини коліна.
Ми любим матерів за сивину,
Коли дитя біду на себе брала.
За ту любов, якою мама є,
І за життя, що нам подарувала.
07.06.2010
Фото из архива автора