Літо – чудова дитина
Чудова та літня година,
Сміється як мила дитина:
Руде, кучеряве волосся,
Що сонячно з квітом сплелося.
Метелик, що в полі літає,
Так літо сей день виглядає:
В вишиванці гарній та білій,
Умите, гарнюсіньке біга.
Йому не сидиться на місті,
Воно босоноге, в намисті:
Веселе, руде та чудове,
Неначе дитятко бідове.
А з Літом і я веселюся,
З ним тішусь душею, сміюся,
Очима та серцем слідкую…
З ним, милим, хіба ж занудьгую?
Віра Половинко
11.07.2015р.
м. Київ.