Паморозь на скривджених деревах
Пилкою того садівника,
Що в саду Едемському, напевне,
Доглядав посіви будяка.
Млявий місяць сонно мружить очі,
Еротично позіхає ніч...
Пугач, як навіжений, регоче,
Бо лунає вигук: "Федя, дичь!"
І невдаха, збитий з пантелику,
Смажить пташку щастя в казані,
А бридка тварюка кривить пику,
Й потопає істина в вині...
29.03.2015р.