Осiннiй блюз

      
Осінній блюз проникливий, тягучий,
легкий серпанок смутку проступа…
Цим таїнством щемливого співзвуччя
розчулений маестро листопад.

Чіпляла ніч собі зірковий килим,
вогонь у грубці тихо бурмотів.
А ми в медовім щасті запізнілім,
коли, по суті, не потрібно слів.

Уста жагливі, красномовні вічі
не стримає ніяк жорстокий час...
Твої обійми сильні, чоловічі
від оприсків буття рятують нас.

Оприск - уламок.