Синам, героїв небесної сотні.
/редакція від: 10.03.15. р.Б./
1.Колише мати, у колисці немовля,
Рідною мовою, до нього промовля,
Але її серце туга огортає,
Бо соловей на калині, пісень не співає.
А довкола триває страшна війна,
Що її чоловіка у могилу звела,
Принісши їй лише, сивину
На яку вона одягнула /одягла/ чорну хустку.
Пр.:Люлі- люлі синочку,
Он вже сонечко на горбочку,
Аа-а, спи миле янголятко,
Аа -а маленьке моє отрочатко.
Спи, швиденько засинай,
Ти, моє серденько, мій рай,
Мій синочок, рідненький,
У тебе носик солоденький...
2. Але час непомітно пройде,
І її син, захищати Україну піде,
А вона згадає, чорні дні,
І за що, її чоловік лежить у труні,
А син напише їй листа:
"Мамо, рідна й дорога,
Дякую, за подароване життя,
Знай, вже виросло твоє маля..."
Пр.:
(С) Оксана Олійник