Мене до тебе кличе,
Очей магічна ніжність.
Та лютий вітер свище,
Що поміж нами вічність.
А час тече мов річка,
Минають дні і ночі.
Життя горить як свічка,
І вицвітають очі.
Не мало літ минуло,
Багато трав зів’яло.
Та серце щось відчуло,
Забилось і заграло.
Мов дзвін воно забилось,
Веселкою заграло.
Бо жити не втомилось,
Бо ще недокохало.
Мене до тебе кличе,
Очей магічна ніжність.
А в небі ключ курличе,
І серце чує: - вічність, вічність…