Самотнiсть

Дарина Обидина
І знову у нашому місті світанок,
Ти від мене далеко, і я намагаюся звикнути.
Що не буду з тобою тепер прокидатися зранку,
І від думок моїх, деколи, хочеться зникнути.
Зникнути .. та так, щоб ніхто і ніколи,
Навіть ти не знайдеш, бо не вмієш шукати.
Найсильніші твої почуття вже давно охололи,
Мені пора перестати самотньо блукати ночами.
                ( 02.08.15 )