Поэтический перевод с русского: http://www.stihi.ru/2015/08/06/356
А зорі близько так
рясними низками...
А серцю холодно
між їх угідь...
Зіниці Воланда
між зір виблискують,
нехай не золото,
та вже й не мідь...
І верст – неміряно...
В думках завіяна,
осяйна місяцем
твоя печаль...
А світло зоряне
в небеснім млинові
із часом меншає,
та все ж – кришталь...
Та скалка-крихітка –
дарунком вищим тим,
коли пройшли роки
її чекань...
У голках інію
остання вишенька
зірветься з гілочки
сумних прощань...
Оригинал:
А звёзды близко так...
Светлана Груздева.
А звёзды близко так
Свисают низками…
Но сердцу холодно
На них смотреть…
Зрачки ли Воланда
Иль брошь приколота:
Пускай не золото,
Но и не медь…
И вёрст за тысячу,
Далёко, светится,
Облита месяцем,
Твоя печаль…
Свеча погаснет ли,
Всё перемелется?..
Но, может, теплится,
Хоть у плеча...
Она, неяркая,
Была б подарком мне,
Совсем не лишняя,
Коль не просить...
Хоть и застывшею
Из воска вишнею,
Да всё ж не «бывшею»...
Мой Бог, спаси…