Тече вода у річці Красній
через гаї, через міста..;
і шум її у дні сучасні
з віків минулих доліта.
Тече мого дитинства річка;
а навкруги поля, сади..;
хай не славетна й невеличка -
та дорога мені завжди.
На Красній плавати я вчився
у Красній рибу я ловив;
мов зачарований, дивився
на весняний ріки розлив...
Чи лине пісня солов'їна,
чи дощ іде, чи сніг спада... -
вона тече, моя єдина, -
така прадавня й молода...
Тече повз радощі, печалі..,
та не сяга свого кінця,
бо плине Красна далі, далі -
в обіймах рідного Дінця.
І хай ми ще не всюди знані -
не забуваймо, земляки,
що в Світовову Океані
є внесок нашої ріки.