Ходить Котик бiля хати;
кличє дiток: спать лягати.
Ось, вiн на порiг присiв,
казочку замуркотiв ...
“На Землi нiхто не знає,
що котячє плем”я має
свiй окремий, власний дiм,
як i люди! Рiч у тiм:
земна куля - дiм людини,
та всiлякої тварини ...
Тут з’являються на свiт
людськi душi, звiрiв. Кiт -
вiн планету власну має! -
Звiдти ж i душа злiтає
до людей - на Землю цю,
всих котiв - вiд Мiсяцю! -
Душі, майже, всих котiв!
Звiдти теж, я прилетiв.
Ось, ти, мабуть, помiчаєш:
що коли котiв ти маєш,
то поводяться вони
так, бажають як самі ...
Що кiт хочє, то й i робить;
куди хочє - туди й ходить. -
Не за нАказом людини,
вiд мишей звiльня хатини.
То ж й собака - друг людини!
Пiдкоряється тварина
чоловiчому наказу -
викона приказ вiдразу!
А коти - тi вiльно ходять:
то виходять, то приходять
лишень, як самi захочуть;
сплять у день, полюють з ночi”.
То ж вночi, як Мiсяць сходить,
всих котiв, неначє зводить
вiн до себе, як магнiтом -
притягує своїм свiтлом.
То ж, душа моя - кота,
вдень, до мiсяця лiта!"...
Тiлом, вдень, кiт, начє спить,
а душа ж його летить,
аж до Мiсяця - до дому. -
В iншiм тiлi, живее в ньому
на поверхнi - не побачиш -
Мiсяць їх ховає, начє.
От, як тiльки засинаю,
тiлом, тут вiдпочиваю.
А до Мiсяця душа,
майже, миттю вiдлiта!-
Скорше промiня летить
Свiтла, за єдину, мить!
Мiсяць - то є дiм котячий!
У ночi, коти все бачуть
дуже добре. Свiтить їм
їх котячий, рiдний дiм.
То ж, душа котяча має,
як до дому потрапляє,
інше тiло - форму iншу -
теж тварини, тiльки бiльшу.
Особливi цi iстоти!
Та вони щось мають проти -
проти нас - земного людства.
Мають на Землi рiдство,
Серед деяких людей.
Мають декiлька "iдей":
скористатись як Землею;
як оволодiти нею?!
Бо Земля – це кращiй дiм . -
Хочуть володiти ним!
В норах там, вони живуть.
Цiлiї мiста будують!
У пiдгрунтi Мiсяця,
все життя їх мiститься!
До Землi вони лiтають,
ще й тому, що добре знають,
що їх Мiсяць вже не годний,
для життя, на нiм. Природний
вiдбувається процесс
вiдмирання ... Зовсiм щез
весь життєвий той запас,
на Землi що є у нас!
Там підтримує життя їх
еманація від хворих -
на Землi тут є подiбна ...
Ось, вiд того, очевидно,
що коти людей “лiкують” ...
енергiю аккомулюють -
забирають, поступово,
перетворюють - на нову,
що для їх життя придатна. -
Кожна кiшка на це здатна!
Є коти, що дуже добрi. Злi -
“агенти” на Землi!..”...
Ось таку незвичну казку,
муркотiв той котик Васку.
Поки котик муркотiв,
надихнув вiн дiткам снiв!
Сплять i бачуть у вi снi
Дiтки тi, казковi сни!
Ось i ти, моя дитино,
Засинай!... Котра година?
Час - у лiжечко, та спати! -
Рано вранцi нам вставати!
Спи, малюк мiй, засинай!
Спи, мiй котик! Баю - бай!..
******* / 4.07.2010 р. /
Теги: Украiнська казка