- Ой, козаче, чого ти став,
чого зажурився? -
Наче явір у тихий став,
в далеч задивився.
Шлях широкий на нас чека
і звитяга кличе...
Може, туга в серці яка,
добрий чоловіче?
- Скільки я тих шляхів пройшов...
І звитягу знаю...
Ні, не туга - в серці любов
до рідного краю.
Може милі поля й ліси...
вже навік покину...
Боже, Боже! У всі часи
бережи Вкраїну!