Роззеленений Львів, лиш молочні суцвіття магнолій
Стрийський парк переповнюють вітром далеких країв,
І нанизує дощ целулоїдні ниточки долі
В кольорові ґердани ще ніким не побачених снів.
Заблукала весна, вочевидь, на Високому замку,
Задивилась на місто, умите травневим дощем,
Одягла ліхтарі і кав'ярні у колір світанку
І розсипала в поспіху пригорщі дивних поем.