С О Л О В Е Й З А О Ч Н И К
РАННIЙ ВЕЧIР (http://www.stihi.ru/2011/02/04/1946)
---------------------------------------------------------
Надвечір'я сніжно-морозяне
свіжо хрумка зеленим яблуком.
Зашарілася,
наче знітившися,
рожевим хлюпнула полум'ям
зоря вечірня.
Ледве пензлем торкнувшись по дахові,
по наметах,
що сніжно землю приховують,
і цілуючи
їх перлисту солодку вату,
і лизнувши палким промінчиком,
хмаринки,
що в неба повіні,
попрощається із Сьогоденням,
що іде в небуття...
...до завтра...
***************************************
Предвечерье снежно и морозно,
хрустит свежим зелёным яблоком...
Покраснела,
и словно смутилась,
и плеснула розовым пламенем
в вечер Зорюшка.
Тонкой кистью притронувшись к крыше
и к сугробам,
что, пышные, землю спрятали,
и целуя
их сладко-жемчужную вату,
и лизнув своим пылким лучиком
тучки, что
наводнили небо,
попрощается и с Сегодняшним,
что идёт в никуда...
- До завтра!..