Пiсня про рiдну землю

Анатолий Анненко
Де луганського краю рівнина,
                де річки: Борова, Жеребець,
річка Красна - (прозора стежина)
                і ліси, і славетний Дінець... -

Тут моя батьківщина,
                неповторна, єдина.
Тут моя Україна,
                як зоря постає.
Тут моя Кремінщина -
                слобожанська перлина.
Тут сім'я і родина.
                Тут і щастя моє.

Кремінщина: високе небо,
                спів баяна і солов'я...
Рідна земле, молюсь за тебе.
                Ти - надія, любов моя.

Вже мені довелось побувати
                у далеких чудових краях. -
звідусіль я до рідної хати
                наяву повертався і в снах.

Хай  спливають роки за роками,
                родять щедро поля і сади...
Рідна земле, одвіку ти з нами;
                ми з тобою - усюди й завжди.