Рідне місто в луганськім краю,
ти прекрасне: зимою, весною...
Знов я в нашому сквері стою:
знову радість і мрії - зі мною.
Пригадались дитячі літа,
пригадалося перше кохання...
Рідне місто - домівка свята,
ти для мене, як сонечко раннє.
Я немало по світу ходив
і немало чому дивувався...
Рідне місто, ти краще всіх див!
Звідусіль я до тебе вертався.
Браття, сестри - мої земляки,
вас душею усіх обіймаю!
...Кремінна! Я тобі (на віки!)
процвітання і щастя бажаю!