Море

Доля Минора
То не час, то не зорі.
То є очі тво'ї,
То є терпке бажання нас
І є море, море...

Воно тягне тебе й співає,
Цілує жадібно твої долоні
І сотням таким як ти
Відбиває коліна в поклоні,
Тихо шепоче "Не йди..., не йди...",
Й потай тримає в своєму полоні.

То не час, то не зорі,
То на небі сталося горе,
Бо море... кожного з вас колихає
На човниках білих, стискає вам долі
Кожен день, кожну ніч, кожний час.
Й дарує турботу назавжди залишитись в лоні.

І є час, і є зорі.
І є тоє клятеє море,
І є терпке бажання нас,
І є горе, горе...
Де небо- то небо
А горе- то море.