***

Ганна Осадко
Серпик над Серетом, серпень прострелено:
Сонними, сивими
Падають трави в покоси постелені,
Оси над сливами,

Долі шукають корівка з бабусею,
Запах полину,
Бузьки по небу - роздертими бусами -
В ирій полинуть,

Біла хустинка в туманах загубиться,
Всохне криниця,
Будуть тремтіти від спогадів губи ці –
Юність насниться.

Сни по столу - ніби булка накришені,
Ночі гнійні.
Знов зимувати з приблудами мишами -
Син на війні.