на кожен крок знайдеться розстріл за відвагу.
мені знайти тебе..це мов навпомацки шукати серцем бога.
мені знайти б себе..але зап'ястя колять холодом та жахом.
і ти стоїш один. хіба це перемога?
щоб розділити все не вкрай потрібно мати всесвіт.
лиш те, що подумки дає бажання жити.
мої пустоти, твої "втікай, кидай усе все".
і я стою одна, а наді мною плити
з імен, із дат, з того, що не вернути.
трамвай відходить,а я іду до сну.
слова зав'язані залізним міцним джгутом.
і я стою одна. ще крок, і спалахну.
на кожен подих не знайдеться й трохи кисню.
зостанься дома. ти від вітру занеміг.
але ти стукаєш у двері, біжиш до мене риссю.
"вдягай свій светр, бо на дворі сніг."
*той снігопад вже потім згадають міські ЗМІ.
а я--лиш те, який був теплий чай,
як замерзали через зиму велики пальці ніг.
зима, яка, здавалось, тривала цілий рік.
на кожен крок у мене будеш ти--найкращий оберіг.
14.08.2015-31.08.2015