Мой ясноглазый сокол

Вера Половинко
Мій ясноокий сокіл
(Чоловіку Володимиру)

Без тебе день, мій ясноокий,
Бринить холодними дощами…
Мій гордий та незламний сокіл, -
Ти не міняєшся з літами.
 
Мій невгамовний, що нам роки?
З тобою не лякають зливи.
Ми літ своїх долаєм кроки…
Чи ж ти зі мною так щасливий?

Краплини дощові – намисто
Сьогодні Києвом лунають,
Та сяє синявою місто…
То літо радісне співає!

Нехай не знаються з журбою
Твої ласкаві, сині очі,
Купайся та живи в любові,
Хай день твій сяє та струмоче.

Віра Половинко
16.08. 2015р.
м. Харків.