Ще ніби учора, ми, йшли у 1 клас,
І усе новим й не звіданним було для нас,
Але 10 років шкільного життя пролетіли,
Немов землі торкнулись осінні листки.
Тепер ми, уже не діти, а майбутні студенти,
І для свого життя у нас є унікальні аргументи,
Бо ми, поколінням вільної країни - народились,
І рідної мови із гордістю й гідністю напились.
І зараз із сумом у очах, усвідомлюємо закінчення шкільної дороги,
Хоч із не відомістю і цікавістю, ступаємо на нові, вищі пороги,
Але щоб там нас, не чекало, у доросломму бутті,
У серці житимуть шкільні роки: щирі й такі молоді.
06 вересня 2015 р.Б.
(С) Оксана Олійник / #БОМ /