Зустріч з осінню
- Ви, пані, осінь зустрічали?
Вона в садку за Вами йшла.
Ви мовчки листя підіймали,
вона ж собі вуаль плела.
Із себе сукні поскидала,
скуйовджена, он в тих кущах,
старіючи, собі, ридала,
тьмяніло все в її очах.
- Та, ні! Повірте, пане, слову.
Назустріч зовсім інша йшла,
Така чарівна і святкова -
тепло у усмішці несла.
Вона пливла немов царівна,
палітру фарб несла в руках.
все фарбувала гарно , рівно
вогонь горів в її очах.
Від погляду її ліворуч
Зачервоніло все в саду
І навіть кущ, що плівся поруч
Перемінився на ходу.
-Про кого , пані, ви згадали?
Про осінь я, а Ви ж про що?
-простіть сердечно,ви ж казали…
адже також я…ні про що.