Що там тії меблі, килими строкаті,
Як немає ладу ні в душі, ні в хаті.
На що тiї вази, кришталеві чарки,
Якщо в тебе вдома зранку чути сварки.
Що ж то за родина, де не в шані мати ?
Це без сонця днина , це без вікон хати.
На що ті шпалери і барвисті штори,
Як не знайдеш в дітях ти собі опори.
Чоловік та жінка - це одне єдине,
Як цього немає, - що то за родина ?
Схаменіться, люди, доки ще не пізно,
Бо за все розплата нас чатує грізно.
Бо в життя потойбік, у той світ імлистий
Ми прийти повинні із сумлінням чистим.
Елена Зигаленко. 01.10.96