Шаги твоих тяжёлых ног
я слышу, точно гул металла.
Ты не узнать меня не мог,
и сразу я тебя узнала.
Твой шаг до ниточки промок.
Твой шаг навстречу - блеск начала.
Тебя я взглядом привечала,
когда весь мир со мной умолк.
Тебя ничем не обманула,
не обошла, не обогнула,
хоть обойти тебя могла.
В лучах потока золотого
благодарю теперь чужого –
того, кого судьба дала.
Перевод с украинского
Катерина Пасічна
У світлі золотому
Уважний Твій ошатний крок
в лунких рокованих металах
як я впізнала, ясноок?
Тебе нарешті упізнала.
Твій крок до ниточки промок.
Твій крок назустріч — може, спалах.
Тебе очима привітала,
принишкнув голосом дзвінок.
Тебе ніяк не обманула.
Тебе правдиво не минула,
хоч обминуть Тебе могла.
Тепер у світлі золотому
я вічно дякую чужому,
що доля рідна закляла.