Ельміра Ашурбекова
ЗУСТРІЧ НІЗАМІ І АФАГ
З циклу «Дербентські сонети»
Згоряє сонця шлейф на видноколі,
Афаг ще у зиндані* пробува
Й не зна, що срібний ключ вістить їй долі,
Не зорі в небі сяють, а слова.
Дербентський мур. В одній з віталень гості
Прийшли почути слово Нізамі.
Шах Музаффар нетямився від злості,
Він чув не вірші – закиди самі.
Мсту Музаффар придумав від нестями,
Й ту, що любив — не підкорив проте, —
Афаг віддав поету зі словами:
«В огні палкім удвох ви згорите!»
З трояндою віднині соловей.
Благословило сонце ранок цей.
(авторизований переклад з табасаранської — Любов Цай)
за авторським підрядником:
http://www.stihi.ru/2015/09/16/3027
*Зиндан («тюрма») — традиційна підземна тюрма-яма. Слово утворене від слов «зина» — «злочин» и «дан» — «приміщення».