Іван Переверзін
Усе покинув..
Усе покинув: і перо, і спів,
і жінку, перемучену бідою,
що, звикнувши до всіх моїх гріхів,
пішла в непам’ять вічно молодою.
Усе покинув. Душу обпіка
нестерпний сум, немов палкі морози.
Тремтить зоря, тремтить моя рука,
тремтять мої незамерзущі сльози.
(переклад з російської — Любов Цай)
***
Оригинал:
Иван Переверзин
Всё брошено: и проза, и стихи,
и женщина, которая, страдая,
глаза закрыла на мои грехи, –
и позабылась, вечно молодая.
Всё брошено. А что взамен? Тоска
жестокая, как жгучие морозы.
Дрожит рассвет, дрожит моя рука,
дрожат незамерзающие слёзы.